В обіймах
хмар
В обіймах хмар на просторі неба Летиш легко наче вільний птах. Без
перешкод розправляєш крила Долаєш вічний шлях
На цій стязі часу не існує Нагальним є тільки твій покій. Твою душу
більше не турбує Життєвий буревій.
Як все збагнути - день, ніч, печаль та сміх? Голос почути, що не
затих. Як зрозуміти, де смерть, а де життя? Душу привчити До
небуття.
В обіймах хмар у променях сонця Знайдеш все те, що давно шукав. Ти
наче спиш, але це – реальність, Бо жив ти наче спав.
Рутинні справи залиш позаду. Не витрачай на них зайвих сил. Раз у
житті дай собі раду – Стряхни цей брудний пил.
Як все збагнути - день, ніч, печаль та сміх? Голос почути, що не
затих. Як зрозуміти, де смерть, а де життя? Душу привчити До
небуття.
|